15 травня в ліцеї був день особливого світла. Ми святкували одразу два глибоких і теплих свята — День родини та День вишиванки. Це була не просто подія — це був момент єднання, вдячності, пам’яті та любові, який залишився у серці кожного.
Наші учні отримали надзвичайно теплі відеопривітання від своїх батьків. І в 3-му, і в 5-му, і в 9-му, 10-Б та 11-А класах — звучали слова, які торкалися душі. Любов, підтримка, віра, щирість — усе це батьки передали в коротких відео, що стали для дітей справжніми листами серця.
Хтось слухав з усмішкою, хтось — крізь сльози. Але всі — з відчуттям, що родина завжди поруч, навіть коли її не видно. Дякуємо батькам за ці миті — справжній оберіг для душі 💛
А ще цього дня ми вшановували один із найглибших символів української культури — вишиванку. Під час ранкової зустрічі учні та вчителі поділилися власними думками про те, що означає вишиванка для кожного з нас: зв’язок із родом, гордість за Україну, символ стійкості, краси й сили.
Ми не просто вдягнули вишиванки — ми промовляли ними. Кожна нитка, кожен візерунок став відлунням нашої історії й надією на майбутнє. А ще ми влаштували фоточелендж, аби зберегти ці барвисті миті у фото — як пам’ять про наш дух, нашу згуртованість, нашу любов.
Цей день був про родину — в кожному значенні. Про ті корені, які тримають нас міцно. І про те, як важливо плекати своє — рідне, тепле, вишите.
